Архів статей
02.03.2015 20:40
Під час навчання на третьому курсі університету, я потрапила в лікарню з запаленням вух. Молоденький і трішки кумедний лікар-аспірант постійно перепитував моє ім'я. Він такого ніколи не чув, через це, мабуть, коли розмовляв зі мною, занадто часто повторював Антоніна. Не важко було здогадатися, що...
02.03.2015 17:55
-
це результати кількарічної дружби з Nikon-ом D3100.
02.03.2015 15:54
https://www.ex.ua/201321500483
02.03.2015 15:25
От сидиш ти перед телевізором чи ноутбуком і не можеш відвести погляду від цього блідого симпатичного обличчя. Такий тепер твій принц. Ходячий труп, що п’є кров і їздить на Бентлі. Він повністю висмоктав усю силу образу принца на білому коні, одяг свої Рей Бени і продовжує закохувати в себе наївні...
02.03.2015 14:44
Важко назвати це місце населеним пунктом, і хутором, на перший погляд, не обізвеш цей кілометр протоптаної дороги, обабіч якої стоять не схожі одна на одну хатини. Від одного села його відділяє три кілометри луга в перемішку з болотом, річкою і поодинокими озерцями. Від іншого - така ж відстань у...
02.03.2015 14:28
Богдан Ступка завдяки київстарівській рекламі, нагадав, мабуть не мені одній, що українська земля цікавіша за Діснейленд, чарівніша за казку і не менш красива від усього красивого, що тільки буває. Вона - транзит не тільки газу, але й історії, звичаїв, народів. Зеленава, заквітчана, водяниста,...
28.02.2015 23:34
Наш час… При в’їзді в місто лежить три пса. Один серед дороги, два – обабіч. Автомобілі байдуже сновигають повз бездиханні тіла чотирилапих, а водії ще й кривляться від побаченого, приговорюючи, що це всього лише собаки. В голові непомітно провелися паралелі… На землі лежать мерці, над ними стоять...
28.02.2015 23:18
Роулінг… Коельо… Бегбедер… Ці прізвища так часто можна зустріти у маршрутках, тролейбусах, метро. Або на лежаку під палаючим сонцем кримського півострову, під похмурим небом міста на лавці у парку, на полицях друзів. І хто ж не читав або хоча б не чув про Гаррі Поттера? До кого ще не зверталися з...
28.02.2015 22:34
Забіг у двір біля рідної хати з надією побачити свою сім’ю. Батьківське подвір’я зустріло тишею. Декілька годин спостерігав за обійстям, чекаючи, доки брат виведе корову на пашу, та цього так і не трапилося. Серце шалено забилося, в голові промайнули тривожні думки. Через хвилювання за життя...
28.02.2015 22:21
Жила, працювала, сумувала, боялася, як і всі люди, доки світ ділили два тирана. Того дня поверталася з роботи додому, як завжди, на гостей не чекала. Відчинила двері рідної хати і за столом побачила свого чорнобрового, живого й здорового Івана. Не сила було ні говорити, ні кричати. Лише мовчки...
Зображено: 1 - 10 з 11